Жертвами радянських масових депортацій повоєнного часу стали понад 200 тисяч мешканців Західної України, понад третина з них – з території сучасної Львівської області.
Кімната №1 – реконструкція типового помешкання львів’янина 20-30 років ХХ століття. Ця кімната розповідає історію довоєнної Західної України.
Кімната №2 розповідає історію початку Другої світової війни голосами її безпосередніх очевидців. В ній представлені 10 історій людей з різних куточків Західної України, а також Польщі.
Ця кімната – реконструкція спальні після обшуку, арешту або депортації мешканців квартири. Вона демонструє масштаби радянських арештів та депортацій.
Кімната №4 – це відтворений табірний барак, який став одним з символів доби нацизму. По всій окупованій Європі, зокрема і в Україні, нацисти створили сотні місць примусового утримання та масових вбивств: таборів смерті, концентраційних таборів, таборів для військовополонених, для примусових робітників, таборів для євреїв та ґетто.
Не всі, хто проживав в окупованій Україні, стали жертвами нацистського масового насильства. Проте, кожен з них мусив обирати як поводитись. Ці поведінкові моделі були дуже різні: хтось допомагав нацистам переслідувати своїх сусідів, хтось навпаки – рятував.
Ця кімната відтворює вигляд архіву радянських спецслужб. На кожну людину, арештовану в радянські часи, заводили кримінальну справу. Вони зберігаються на архівних полицях донині. Номери на ящиках – це номери кримінальних справ людей, оповіді яких ми записали в межах усноісторичного проєкту.
В Україні не існує родини, яка б у той чи інший спосіб не стикалась з масовим насильством у середині ХХ століття. Спогади про ці події ― частина наших сімейних історій. Ми можемо їх не знати, але це не означає, що їх немає.
Колекція створюється з 2017 року на основі декомунізованих пам’ятників міського простору.
З початком повномасштабного вторгнення команда музею «Територія Терору» разом із Луганським обласним краєзнавчим музеєм, розпочала збір експонатів для майбутньої виставки після перемоги. В Бараці №2, можна оглянути перші експонати – бойові трофеї – фрагменти касок російських солдат, спаленого військового устаткування, форми, пропагандистські матеріали, прапори, малюнки-розмальовки і листи дітей для російських солдат. Найбільшим свідченням стабільності […]
У музеї можна оглянути виставку, яку було створено Фондом Меморіал убитим євреям Європи (Берлін) у співпраці з Українським центром вивчення історії Голокосту (Київ) за фінансування Міністерства закордонних справ Німеччини.
Із 2017 року на музейній ПАРКовці з’являються демонтовані із публічного простору меморіальні таблиці, пам’ятники, вітражі, мозаїки та навіть фонтан.
Виставка створена за підтримки німецького фонду “Пам’ять, відповідальність і майбутнє” (EVZ).