24 лютого 2022 року усі працівники Музею “Територія Терору” зустрілись в офісі музею на вул. Шолом-Алейхема. Ми вже тоді розуміли, що нас чекає довга боротьба. В перший день війни ми заклеїли скотчем вікна, докупили необхідні господарські товари, поповнили запаси води. Зробили все, щоб закрити першочергові потреби установи. Попереду на нас чекало багато роботи по збереженню фондів, колекцій, допомоги працівникам інших музеїв, переміщення наших партнерів – Луганського обласного краєзнавчого музею з міста Старобільськ тощо. Але першого дня ми думали про те, як зберегти музей вже сьогодні.

Ми розуміли, що першочергово потрібно зберегти нашу колекцію та експонати. Тож ми звернулися до партнерів за пакувальними матеріалами. Отримати їх пощастило завдяки співпраці зі Штабом порятунку спадщини (ініціатор Ігор Пошивайло) та Управлінням охорони історичного середовища (керівниця Лілія Онищенко). Також нам сприяли закордонні партнери: Polish Support Center for Culture in Ukraine, Narodowy Instytut Dziedzictwa, Ministerstwo Kultury i Dziedzictwa Narodowego, Stołeczny Konserwator Zabytków, Fundacja Dziedzictwa Kulturowego. Отримати матеріали також вдалося завдяки координації та логістиці State Museum of Natural History (Lviv) (Natalie Dzyubenko та Андрій Бокотей), за підтримки Komitet Pomocy Muzeom Ukrainy та ЗМІН фундації

.

Однією з перших інституцій, які надали підтримку музею став також Міжнародний альянс захисту культурної спадщині в зоні конфліктів ALIPH Foundation, що базується в Швейцарії. Фонд надає мікрогранти на захист культурної спадщини в Україні та допомагає музеям зберегти власні фонди.

Завдяки підтримці Фонду ALIPH до Музею “Територія Терору” прибула гуманітарна допомога у вигляді пакувальних матеріалів, офісної техніки, вогнетривких шаф для документів, систем відеонагляду, захисних ролетів та іншого необхідного обладнання

Ще одним вагомим інституційним партнером Музею був і залишається House of Europe (“Дім Європи”) — програма, що фінансується Європейським Союзом, створена для підтримки професійного та творчого обміну між українцями та їхніми колегами в країнах ЄС та Великій Британії.

Вперше ми познайомились в “ковідний” 2020 рік, коли “Дім Європи” оголосив конкурс інфраструктурних грантів. Тоді завдяки їх підтримці ми посилили технічне забезпечення Музею. Згодом Дім Європи підтримав реалізацію міжнарожного проєкту “Втрачене дитинство”, основна мета якого — запуск онлайн-платформи “Втрачене дитинство”, що містить історії тих, хто був репресований у дитячому віці, переживши важку травму депортації. Напрацювання проєкту стануть основою для експозиції філіалу Музею — Музею малолітніх політичних в’язнів і репресованих. Ще одним результатом проєкту стало відкриття вуличної виставки “Втрачене дитинство: почуте та небачене” на музейній площі у Львові, а також у Празі (Чехія). Окрім цього ми запустили онлайн-платформу “Втрачене дитинство”.

Із початком повномасштабної війни в Україні, завдяки підтримці “Дому Європи” ми змогли закупити необхідну техніку, облаштувати фондосховище та посилити безпеку наших приміщень.

До початку повномасштабного вторгнення ми планували організувати резиденцію митців Європи для мистецької рефлексії наших фондів та напрацювань. Однак впевнені, що наша співпраця й надалі лише посилюватиметься!

У Музеї ми дотримуємося принципів захисту даних та цифрової безпеки. Зараз це питання стало особливо актуальним. Протягом місяця ми працювали над завантаженням усіх цифрових даних до хмарного сховища. Понад 12 терабайт інформації: фото та відео інтерв’ю проєкту #непочуті, аудіофайли, документи, описи фондів та колекцій. Координував роботу Тарас Різун – головний зберігач фондів музею “Територія Терору”.

В цьому контексті хочемо подякувати нашим партнерам Мережа пам’яті – Netzwerk erinnerung за фінансову підтримку цієї діяльності. Завдяки їм нам вдалося закупити більше додаткового місця на хмарному сховищі та зберегти всі електронні матеріали Музею, зібрані за тривалий час.

Сталі партнерства – це важлива складова стійкості “Території Терору”. Ми тісно співпрацюємо із Музеєм народної архітектури та побуту у Львові імені Климентія Шептицького,із Музейним кризовим центром, заснуваним директоркою нашого Музею Ольгою Гончар. Завдяки спільним зусиллям вже 21 український музей отримав можливість додатково убезпечити фондові колекції, на загальну суму близько 5 млн. грн.

Нас неймовірно надихає підтримка, яку музей отримав від наших колег в Україні та за кордоном. З початку повномасштабної війни до нас писали, телефонували, пропонували допомогу від багатьох інституцій та наших відвідувачів.

Від 24 лютого нам вдалося отримати підтримки для роботи в умовах війни на загальну суму 2141942, 62 грн. (63419.87 євро).

Також ми не перестаємо дякувати сприянню Управлінню культури Департаменту розвитку Львівсьвої міської ради за надійне управлінське плече та сприяння нашої діяльності.

Це лише підтверджує те, що ми на своєму місці та рухаємося в правильному напрямку!

Дякуємо!
Все буде Україна!