У Львові розпочався посилений карантин, а ми встигли відкрити для вас виставку, яку можна переглянути навіть в умовах «червоної» епідзони.
Станом на 1 січня 1953 р., на спецпоселеннях проживало 165 тис. кримських татар, із них 50 тис. 220 дітей.
«Багато хто зустрічали радянську владу з нашими націоналістичними прапорами (…) ми думали, що наші браття поможуть нам і заберуть з пекла. Але ми попали в інше пекло»
18 вересня ми стали частинкою цьогорічного Форум Видавців: суботнім вечором Музей провів одразу дві презентації.
Команда нашого Музею особливо полюбляє вечірні екскурсії через їх особливу атмосферу. 22 серпня “Територія Терору” провела екскурсію “Свідки терору: #почутисправжнє” в рамках фестивалю “Ніч у Львові”.
В кінці липня цього року завершилось переміщення Монументу слави радянських військ – з вулиці Стрийської Монумент потрапив у колекції нашого Музею.
Під час визвольних змагань ОУН і УПА боротьба за «душі та серця» населення мала не менше значення ніж бойові операцїі проти військ противника.
Від моменту створення Янівського табору на початку листопада 1941 р. на його охороні перебували війська СС і підрозділи СД. Згодом табірну охорону почали комплектувати із ненімецького елементу.
У перші місяці радянської окупації великим випробуванням для мешканців Львова стало загострення продовольчої проблеми. Бойові дії та біженці з окупованої вермахтом частини Польщі.
П’ятимісячний розвиток автономної Підкарпатської Русі (Карпатської України) відбувався у вкрай складних міжнародних умовах, коли, з одного боку, країни Заходу фактично визнали територію Центрально-Східної Європи сферою переважаючих інтересів Третього Рейху, а його експансію «природним процесом», а з іншого, сусідні Угорщина та Польща намагалися дестабілізувати внутрішню ситуацію в автономії, прагнучи встановити спільний угорсько-польський кордон у Карпатах.
