Від першого дня війни команда франківської галереї “Асортиментна кімната” запустила програму по евакуації та збереженню мистецьких робіт – насамперед, з низових самоорганізованих просторів та майстерень художників та художниць, які змушені покидати свої міста. Адже саме такі роботи часто є найбільш вразливими до втрати протягом кризових ситуацій, бо не задокументовані в фондах та не мають структурованого місця зберігання. Протягом перших 10 днів активної фази війни “Асортиментна кімната” отримала 17 запитів на підтримку з евакуаці з Києва, Маріуполя, Одеси та Запоріжжя. Команда галереї відправила в різні укриття загалом 20 серій робіт, локації укриттів не розголошуються.
Допомогти наразі, на жаль, виходить не всім (наприклад, евакуація з Маріуполя не відбулась), але невелика команда “Асортиментної кімнати” намагається робити все можливе та зараз працює над системним рішенням для евакуації мистецьких робіт з Києва. Програма евакуації мистецьких робіт реалізується за рахунок власних коштів Асортиментної кімнати, за організаційної підтримки агенції proto produkciia та фінансової підтримки німецьких колег зі спілки MitOst.
“В військовий час маємо ще більш дисципліновано робити те, що вміємо, та те, для чого ми створені. “Асортиментна кімната” була створена для підтримки локального мистецтва, а зараз ми маємо його не просто підтримати, а й зберегти,” – каже Аня Потьомкіна, кураторка галереї.
“Так, людські життя важливіші за все, тому евакуація людей стоїть в найпершому пріоритеті. Разом з тим, ми вболіваємо за те, щоб ані в тилу, ані близько до фронтової лінії ми не втратити предмети візуального мистецтва. Адже ця війна – це ж також, безсумнівно, війна культур,” – каже Альона Каравай, одна зі співзасновниць “Асортиментної кімнати”.
Якщо ви як художник/ця або ваш самоорганізований мистецький простір потребує підтримки в евакуації робіт, зареєструйтесь тут: https://inshaosvita.typeform.com/to/Lvl2jZiE. Якщо ви готові підтримати цю програму та задонейтити на транспортування й пересилку робіт, дайте нам знати тут: https://inshaosvita.typeform.com/to/NgVTHZsK.
Культурна менеджерка та директорка львівського музею “Територія Терору” Ольга Гончар за кілька днів “на колінці” організувала Музейний кризовий фонд “Швидка музейна допомога”. Менш, ніж за добу, майже 20 музеїв з чотирьох областей отримали фінансову підтримку на пакування, збереження експонатів та підтримку локальних команд, які опинились в скрутному становищі. В першу чергу, пріоритет надавався музеям з малих міст та селищ на Сході та Підвні України, які опинились в епіцентрі російської агресії проти України.
Фінансова підтримка стала можливою завдяки коштам Європейської комісії (в рамках проєкту “Сила тут”, що реалізується Іншої Освітою), а також приватній підтримці PinchukArtCenter та низки приватних меценатів. Музейний кризовий фонд буде розвиватися надалі та вже заручився підтримкою німецької спілки MitOst.
“По власних каналах ми моніторили потреби та отримували прямі запити від колег. Здебільшого, це були базові потреби (їжа чи ліки). Ми виходили з того, що спочатку підтримуємо людей та команди, щоб було, кому берегти локальну спадщину. Але ми вже працюємо над більш системними форматами підтримки та розуміємо, що робота Музейного кризового фонду – це не на день, а на місяці”, – каже Ольга Гончар.
З питань Музейного кризового фонду можна звертатися до Ольги Гончар (olha.honchar@gmail.com). Якщо вам потрібна фінансова та організаційна підтримка по збереженню культурної спадщини від російської агресії, пишіть на be_strong@insha-osvita.org.
Також “Асортиментна кімната” спільно з київською художницею та кураторкою Лесею Хоменко запускає мистецьку лабораторію “Робоча кімната”. Станом на зараз до лабораторії долучились митці Саша Курмаз, Катерина Алєйнік та Таїра Умарова. Решта художниць та художників будуть долучатись згодом.
Ідея ініціативи – створити швидкий формат резиденції / робочої лабораторії для переміщених художників і художниць на базі “Асортиментної кімнати”. Теми, з якими працюватимуть художники, пов’язані з війною Росії проти України. Мистецька група працюватиме над низкою питань: наприклад, яким чином змінюється наше уявлення про людське тіло? Як працює дегуманізація у контексті війни та чи завжди дегуманізація йде зі знаком мінус?
Ще однією ціллю резиденції є створення нових матеріальних об’єктів, які можуть свідчити тут та у закордонних інституціях. Частина мисткинь та митців, які опинились за кордоном, також намагаються створювати візуальні образи, але багато з них – про позицію жертви. Натомість ми виходимо з тези, що митці, які перебувають у межах України, таку позицію можуть не розділяти. В рамках робочої лабораторії ми прагнемо зафіксувати рефлексії, які виникають саме у тих, хто залишився в Україні.
“В час, коли панує фізичне знищення, ми будемо фізично створювати. Культура та мистецтво важливі в будь-який час, я це перевіряла вже під час Революції Гідності. Це – не справа першої необхідності, це ніяк не пов’язано з виживанням, але це на дипломатичному та на геополітичному рівні це дуже сильно важить. Ми використовуємо тут весь наш символічний капітал, який ми маємо як публічні особи”, – каже Леся Хоменко.
Лабораторія реалізується за підтримки приватних осіб з-за кордону – колег та друзів Лесі Хоменко, завдяки яким Леся змогла створити фонд для лабораторії. Організаційно лабораторію підтримує “Асортиментна кімната”, продакшн окремих мистецьких робіт відбуватиметься на базі Франківського Драмтеатру. Лабораторія “Робоча кімната” не шукає додаткового фінансування.
Інші новини
Публікації
