МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ МУЗЕЇВ У МЕМОРІАЛЬНОМУ МУЗЕЇ ТОТАЛІТАРНИХ РЕЖИМІВ «ТЕРИТОРІЯ ТЕРОРУ»
18 травня не лише Міжнародний день музеїв, а й День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу. На знак пам’яті про невинно загиблих представників кримськотатарського народу у батьох містах України приспущені державні прапори і відбуваються численні пам’ятні заходи.
До 80-ї річниці депортації кримських татар у Меморіальному музеї тоталітарних режимів «Територія Терору», відбувся меморіальний захід, який розпочався гімном України та кримських татар, хвилиною мовчання та молитвою імама Ісляма Тохлу. До слова були запрошенні члени кримськотатарської громади, представники українських громадських і державних організацій. Виступи гуртів «Чаїр» та Yuşan-Зілля, які виконали автентичні кримськотатарські мелодії. У межах заходу була представлена виставка плакатів, присвячених депортації 1944 року, від Кримськотатарський Ресурсний Центр, та виставка Коранів, які пережили депортацію, від Ісламський культурний центр ім. Мухаммада Асада. Ознайомитися із тематичними плакатами можна в Бараці №2, Музейного комплексу, до кінця травня.
На завершення продуктивного дня відбулася вечірня екскурсія музейним комплексом. Наш старший науковий співробітник Юрій Коденко розповів історію місцерозташування Музею, ознайомив із постійною експозицією у бараці №1, «вагоном-телятником», колекцією радянського монументального мистецтва та розповів історії очевидців страшних подій.
19 травня відбулася презентація проєкту «Поранена культура. Тростянець»
«Поранена культура. Епізод 2. Тростянець» – це друга експедиція, що відбулася наприкінці жовтня 2023 року. Команді проєкту вдалося поспілкуватися із працівниками комунального закладу Музейно-виставковий центр “Тростянецький”, до якого входять фортеця “Круглий Двір”, панська садиба цукрозаводчика Леопольда Кеніга, Музей шоколаду і краєзнавчий музей.
Місяць часу співробітники не могли потрапити до центру, оскільки місто перебувало під окупацією. Снаряд, що прилетів у двір музею, пошкодив краєзнавчу експозицію, повністю розтрощив старовинні двері, вибухова хвиля винесла вікна в садибі Леопольда Кеніга. А російські загарбники розтрощили дві шоколадні фігури, понад 30 кілограмів кожна, у Музеї шоколаду.
Команда проєкту задокументувала не лише «поранений» музей, а й Краснотростянецьку лісодослідну станцію. Під час запеклих боїв з російськими загарбниками у лютому-березні 2022 року станція згоріла вщент. Втрачений майже повністю інтер’єр: унікальні каміни, дубові східці, міжповерхове перекриття, декоративне оздоблення, а також унікальний архів історичної літератури, понад 16 тисяч одиниць.
Також було записано історію Валентини Ганцевої, бібліотекарки нової, сучасної, комфортної сільської бібліотеки в селі Солдатське, яка після того, як ворожі снаряди зруйнували будівлі в центрі села і пошкодили вікна в бібліотеці, разом із чоловіком вивезла усі книжки й комп’ютери до себе додому, зберегла їх і після відновлення бібліотеки повернула в книгозбірню.
Проєкт «Поранена культура. Епізод 2. Тростянець» реалізовано БО «Фонд культурної спадщини України» за підтримки Staatliche Kunstsammlungen Dresden. Партнери Музей “Територія Терору” та Музейний кризовий центр.
Нагадаємо, що у 2022 році наша директорка, культурологиня Oльга Гончар ініціювала створення проєкту «Поранена культура». Ідея проєкту полягає у збереженні культурної спадщини під час війни за допомоги VR-технологій. Охтирський міський краєзнавчий музей постраждав у перші дні війни. Саме його відзняли для пілотного епізоду в межах проєкту «Поранена культура». Співробітники Музею «Територія Терору» записали відеоінтерв’ю за методом усної історії, а фотографи та оператори Aspichi зняли приміщення й експонати в технології VR і «предметне фільмування 360°». Проєкт став можливим за підтримки Konrad-Adenauer-Stiftung, реалізатор БО «Фонд культурної спадщини України», партнери Музейний кризовий центр/Museum Crisis Center та Aspichi.
Історикиня, наукова співробітниця Музею “Територія Терору”, Ліана Бліхарська провела лекцію
24 липня 1947 р. Лазарю Кагановичу, члену Президії ЦК ВКП(б), був надісланий рапорт від тодішнього міністра державної безпеки Української РСР, Сергія Савченко щодо настроїв львівської інтелігенції на доповідь Дмитра Мануїльського «Проти українського буржуазного націоналізму». Доповідь ця була виголошена цього самого дня у Львові, а у звіті йдеться, зокрема про реакцію «окремих осіб, які були гостро критиковані»: композитор Василь Барвінський, поет Петро Карманський, професори Михайло Рудницький та Іван Крипʼякевич.
Вже після закінчення Другої світової війни, 1947 рік став один з найважчих для українських інтелектуалів, адже їм треба було зробити остаточний «вибір без вибору». Радянська влада прийшла, «визволила» і зробила це надовго. Тепер мав розпочатися процес остаточного переходу науковців, митців та культурних діячів у радянську систему координат. Як про це писав автор звіту, «наступив переломний момент стосовно місцевої інтелігенції, вимоги до якої, мають бути такими ж як і до всієї радянської інтелігенції».
Під час лекції Ліана Бліхарська ознайомила слухачів із головними етапи процесу радянізації українських інтелектуалів у Львові під час першої та другої радянської окупації, а також у післявоєнний період. Для того, щоб краще зрозуміти зміни у публічній сфері Львова 1940-х рр., було представлено стратегії виживання та поведінки тих, які були змушені одночасно говорити та мовчати. Тези будули проілюстровані джерельними матеріалами з Центрального державного історичного архіву м. Львова, Державного архіву Львівської області, Центрального державного архіву громадських обʼєднань України та Галузевого державного архіву СБУ.
22 травня відбулася дискусія «Досвід міжнародного музейного і культурного нетворкінгу: виклики наукової дипломатії»
Ольга Гончар, директорка музею “Територія Терору”, співзасновниця та координаторка Музейного кризового центру, разом із Ліаною Бліхарською, історикинею, науковою співробітницею музею “Територія Терору”, аспіранткою Українського Католицького Університету, поділилися досвідом професійних подорожей та поділилися інструментами для зміцнення міжнародної наукової співпраці”.
Відвідувачі події дізналися:
як встановити потенційні партнерства та співпрацю з музеями, організаціями та інституціями у країнах Європейського Союзу та Північної Америки;
які інструменти використовуються для зміцнення міжнародної наукової співпраці та обміну знаннями;
які зміни відбуваються у європейських наукових та культурних мережах щодо продукції знань про Україну.
