На території пересильної тюрми був розташований 21 барак, технічні приміщення адміністрації, шпиталь. Тюрма була огороджена цегляним і дерев’яним парканом заввишки 3 метри. По периметру були розміщені сторожові вежі, територію охороняли конвоїри з собаками.

Існування такої тюрми було зумовлене тогочасною потребою каральних органів, зокрема СМЕРШу та НКВС. Основним призначенням пересильної тюрми був збір та відправка в’язнів “етапами” у виправно-трудові табори ГУЛАГу.

На “львівську пересилку” звозили засуджених в’язнів з інших тюрем Західної України, де вони перебували від тижня до року в очікуванні на свій етап. Існує не підтверджена архівними документами інформація про перебування тут полонених солдат нацистської Німеччини, РОА, дезертирів ЧА, а також насильно репатрійованих із Західної Європи “громадян СРСР”.

Наприкінці 1945 р. тюрма перейшла у розпорядження Відділу виправно-трудових колоній (ВВТК) Управління НКВС УРCР, з березня 1946 р. – у підпорядкування  МДБ Львівської області.

Дізнатися більше про тюрму, а також про спогади тих, хто перебував в ній, Ви можете у документальному виданні, що було опубліковано за підтримки Українському інституту національної пам’яті.