28 червня в Меморіальному музеї тоталітарних режимів “Територія Терору” відбулося відкриття виставки «#НаГрані». Де презентували роботи художників та скульпторів міста Слов’янськ (Донецька область). Експонати виставки є художнім відображенням воєнної трагедії, внаслідок якої були пошкоджені або знищені історичні будівлі Слов’янська у період з 2014 року по сьогоднішній день.
“Декому досі слід нагадувати, що війна триває ось уже 10 років – але не Слов’янську. Дехто схильний до шельмування “де ви були 8 років?” – ось вам відповідь, у живописі, графіці та керамічних скульптурах. А ще – у медіа виходах за QR-кодами, де Страсна п’ятниця – це обстріл Слов’янська й загибла 2-річна дитина, а підвал захопленої бойовиками будівлі СБУ – точка відліку АТО, камера тортур й міжнародні й українські журналісти та спостерігачі ОБСЄ у заручниках.
Ми усі опинились на межі у 2022 – межі безпеки, життя, уявного, самі стали межею цивілізованого світу для всієї Європи. Слов’янськ уже десять років перебуває під впливом прифронтового режиму, та стоїть. Виставковий проєкт #НаГрані зафіксував реальність цієї стійкості й втрат через об’єктив мистецького сприйняття та доповнив новинним калейдоскопом. Колись ці твори стануть невід’ємною частиною фонду Слов’янського краєзнавчого музею, передаючи реальність воєнної трагедії російського вторгнення в Україну. Тепер це рефлексії та фіксація переживань міської спільноти: частина митців перебуває у місті, частина в евакуації – і це теж нова дійсність наших міст, якої довелося вчитися” – Ольга Муха, канд.філос.наук, кураторка, завідувачка освітньо-інформаційним сектором Меморіального музею тоталітарних режимів “Територія Терору”.
Проєкт #НаГрані став спільною ініціативою Слов’янського краєзнавчого музею, Донецького обласного художнього музею та Представництва «Аустауш в Україні – Центру Громадянського суспільства «Друкарня». До нього долучилися місцеві майстри, які відобразили воєнну трагедію у живописі, графіці та керамічних скульптурах. Серед них: Володимир Трутко, Альона Железнікова, Володимир Ковальов, Оксана Дашивець, Олег Белік, Олександр Трегубов, Сергій Сметанкин, Володимир Радковський, Олена Мельникова, Володимир Станков, Віктор Камєнев.
Мета проєкту полягає в меморіалізації подій, пов’язаних із російсько-українською війною, а також привернення суспільної уваги до історичних об’єктів Слов’янська, що постраждали внаслідок російської агресії. Творчість місцевих майстрів в цьому проєкті являється вагомим внеском у справу збереження та передачі історичної пам’яті майбутнім поколінням.
“В межах нашої місії як співзасновників Музейного кризового центру цінно підтримувати музей в евакуації та його працівників як тих, хто залишаються у професії, адже це ще одна грань терору – поставити усіх у режим виживання, у якому не знайдеться місця розвитку та збереженню культури й ідентичності, у якому зникне й розчиниться пам’ять. У цьому виставковому проєкті – частина пошуку власної ідентичності, пропрацювання травми та фіксація реальності. Інколи не тією мовою, якою б нам хотілося чи комфортно читати (але ж як добре, що тепер це тригерить!) – та це теж складова дійсності терору, де останнє, що ми маємо робити – це шельмувати жертву. Намацуємо мову війни і далі, як майданчик, що створює безпечне місце для діалогу й долучається до дослідження терору, бо знати ворога – теж крок до перемоги” – Ольга Муха, канд.філос.наук, кураторка, завідувачка освітньо-інформаційним сектором Меморіального музею тоталітарних режимів “Територія Терору”.
У Львові виставка відкрилася за підтримки ініцівативи Музейний кризовий центр/Museum Crisis Center
Інші новини
Публікації
