Кімната №1: (не)відчуття загрози

Після Першої світової війни та революційних подій українські землі розділили між собою Радянський Союз, Румунська, Чехословацька та Польська держави. Остання приєднала Західну Волинь та Східну Галичину

Кінець 1930-х років ― наближення глобального воєнного конфлікту. У 1938 році так звана Мюнхенська змова призводить до розчленування Чехословаччини: нацистська Німеччина отримала Судетську область. До цього процесу долучились також Польська та Угорська держави.

Проте такі поступки щодо території не задовольнили німецького райхсканцлера Адольфа Гітлера. Після невдалих спроб залучити на свій бік Польську державу він у березні 1939 року оголошує про претензії на Ґданськ, які польський уряд відхиляє.

Обидві держави почали готуватись до війни.

Перша кімната зображає типове помешкання львів’янина 20-30 років ХХ століття. В кімнаті представлені оригінальні фотографії та предмети того часу, з якими Ви можете ознайомитись також через електронний термінал.

Окрім цього, у кімнаті представлені спомини представників трьох найбільших національностей в тогочасній Західній Україні: єврея Айрона Вайса, який мешкав у місті Борислав на Львівщині, та львів’ян – поляка Адама Бачинського і українки Анни Рудницької. Кожен з них пригадує про життя у Західній Україні в 1930-х роках, зокрема про міжетнічні відносини.