“Ця вірність коштувала їм дорого”

у Меморіальному музеї тоталітарних режимів “Територія Терору” відбулося відкриття виставки, присвяченої долям священнослужителів Української греко-католицької церкви, які стали жертвами репресій після Львівського псевдособору 1946 року.

Навесні 1946 року у Львові відбулася подія, що змінила долі тисяч вірних та сотень священнослужителів УГКЦ. Під контролем радянських спецслужб було проведено Львівський псевдособор, де проголосили про розрив Берестейської унії 1596 року та «возз’єднання» з Російською православною церквою. Фактично це означало ліквідацію УГКЦ та її примусове включення до структури РПЦ.

Ті, хто зберіг вірність своїй церкві, опинилися перед жорстоким вибором. Відмова перейти на православ’я означала арешт, допити, вироки за «антирадянську діяльність» і багаторічні заслання до віддалених районів Радянського Союзу. Священники, які ще недавно служили літургію у галицьких селах і містах, ставали «спецпоселенцями», позбавленими громадянських прав, можливості вільно пересуватися і відкрито здійснювати душпастирство.

Саме їхнім долям присвячена ця виставка.

Фотографії, представлені на виставці, зафіксували фрагменти їхнього нового життя. Це люди, які втратили звичний світ — парафію, храм, дім, — але не зреклися свого покликання. Перед нами — парафіяльні священники з містечок і сіл, люди, чиї біографії рідко потрапляли до підручників чи монографій. 

Бараки за спинами панотців, споруджені власними силами. Руки, що благословляли, тепер тримають сокиру чи лопату. Повсякдення сповнене виснажливої фізичної праці, суворого клімату, нестачі харчів і постійного нагляду. Таємні молебні в приватних помешканнях, освячення великодніх страв, хрестини, звершені без храму і дзвонів.

У 1946 році радянська влада намагалася ліквідувати Церкву адміністративними рішеннями та силою. Проте виявилося, що внутрішній простір віри був сильнішим за адміністративні рішення. 

Куратори: Юрій Коденко, Юлія Артимишин.

На виставці використані матеріали з фондів Меморіального музею тоталітарних режимів «Територія Терору» та Архіву Інституту Історії Церкви Українського Католицького Університету.